СЕМАФО́РНИЙ, а, е, зал., мор. Прикм. до семафо́р. Вони вийшли на колію неподалік од станції, причому Гейнц спіткнувся об семафорні дроти й мало не розбив собі обличчя, впавши просто на рейки (Загреб., Європа 45, 1959, 256); Він стояв на палубі і вимахував прапорцями, оволодіваючи семафорною азбукою, яку повинен знати кожний моряк (Ткач, Крута хвиля, 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 121.