СЕМИПІ́ЛКА1, и, ж., розм. Спідниця із семи пілок, семи полотнищ. З хати виходить літня молодиця.. Вона в домотканій вишиванці і чорній семипілці (Літ. Укр., 25.VI 1968, 1).
СЕМИПІ́ЛКА2, и, ж., розм. Те саме, що семипі́лля. Раніше в господарстві була семипілка.. А Микола Коробенко доводив на засіданні правління, на загальних зборах, що десятипільна сівозміна дає можливість краще розмістити зернові й технічні культури (Хлібороб Укр., 2, 1968, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 122.