СЕНСАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає або здатний викликати сенсацію; розрахований на сенсацію. На ранок 13 червня 1877 року весь Львів обійшла сенсаційна вість: у Галичині з’явились соціалісти! (Кол., Терен.., 1959, 253); В романі «Господарство доктора Гальванеску» мова йшла про сенсаційні експерименти буржуазного «ученого» (Смолич, Розмова.., 1953, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 124.