СЕРВІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Накривати стіл для обіду, вечері та ін., розставляючи у певному порядку посуд, страви тощо. Штені полетів стрімголов у загальний зал — сервірувати столик у затишному закуткові біля буфета (Смолич, Світанок.., 1953, 57); Кожна господарка повинна вміти не тільки приготувати смачний обід, але й гарно сервірувати стіл (Веч. Київ, 24.Х 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 129.