СЕРДИ́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до серди́тий. [Стеха:] Ну, вже я за своє дитя, то отому Павлові прямо виколупала б очі з лоба! [Павло (убік):] Сердитенька нівроку тіточка!.. (Кроп., II, 1958, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 132.