СЕРПА́НКО́ВИЙ, а́нко́ва, а́нко́ве. Прикм. до серпа́нок 1, 4. Отак би стояти і милуватися серпанковою габою, у яку з такою ніжністю загорнулася земля (Хиж-няк, Тамара, 1959, 37); // Зробл. із серпанку (у 1 знач.). До.. ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66); Прозорі костюми, серпанкові шарфи, а також легкість рухів виконавиць справляють враження, ніби феї не танцюють, а літають (Мист., 2, 1967, 38); Першими на шкільну ялинку з’явились малята.. Той у моряцькому костюмчику, та у серпанковому платтячку (Збан., Курил. о-ви, 1963, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 140.