СЕЧОВІ́Д, во́да, ч. Трубчаста протока нирки людини й хребетних тварин, яка виводить сечу до сечового міхура. Сечоводи мають вигляд трубочок, які виходять з ниркової миски і впадають у сечовий міхур (Анат. і фізіол. люд., 1957, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 152.