СИГАРЕ́ТКА, и, ж. Те саме, що сигаре́та. Вона знов дмухнула мені димом із своєї сигаретки просто в очі (Фр., IV, 1950, 289); Вийняв [Бродій] сигаретку, вставив її в мундштук, запалив сірничка (Скл., Карпати, II, 1954, 399).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 156.