СИДЕРИ́Т, у, ч. Мінерал сірого або жовтувато-бурого кольору; карбонат заліза. Сидерит, жовтувато-бурого кольору, в одних місцях наявний у вигляді цементу, в інших представлений суцільною масою (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 158.