СИЛКО́М, присл., розм. Силоміць, насильно. [Панас:] А ти чого причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишака? (К.-Карий, І, 1960, 226); Палагна була фудульна, її силком не візьмеш (Коцюб., II,1955, 339).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 169.