СИМВОЛІ́ЗМ, у, ч. Антиреалістичний напрям у літературі та мистецтві кінця XIX — початку XX ст., що, грунтуючись на суб’єктивно-ідеалістичній філософії, проголошував головним художнім прийомом символ як вираження незбагненної суті предметів і явищ. Як теоретик театру й публіцист О. Южин пропагував реалістичне мистецтво,.. пристрасно боровся проти стилізації, естетства, символізму (Про мист. театру, 1954, 177); Натуралізм — такий же ворог реалізму, як і символізм (розуміючи це слово як ідейну мистецьку течію) (Рильський, IX, 1962, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 175.