СИМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Удаване вираження певного фізичного стану, почуттів і т. ін. з метою введення кого-небудь в оману; удавання. Все вміють [полонені], коли захочуть: восени, коли вкривали вдовам хати, отам уже працювали без симуляції, робили на совість! (Гончар, Циклон, 1970, 81); [Старший лікар:] Писав я не раз в протоколах і звітах, що слідів симуляції в Камо нема (Лев., Драми.., 1967, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 177.