СИНИ́ТИ, синю́, си́ниш, недок., перех.
1. Робити синім, фарбувати в синій колір. Синити тканину; * Образно. А в лузі — мов хтось кожну мить перестеляє.. — червонить, синить, зеленить… (Тич., II, 1957, 207).
2. Полоскати у воді з розведеною в ній синькою білизну або білити з домішкою синьки хату; підсинювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 182.