СИНТЕЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до синтезува́ти. Препарат синтоміцин був синтезований у Москві (Наука.., 2, 1955, 13); // синтезо́вано, безос. присудк. сл. Якого глибокого життєвого, філософського змісту сповнені народні приказки й прислів’я! В них синтезовано досвід трудящих (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 85); В Інституті органічної хімії АН УРСР синтезовано препарат, який допоможе боротись з біологічним обростанням внутрішніх стінок трубопроводів (Наука.., 3, 1971, 44).
2. у знач. прикм. Цілісний. Синтезоване світосприймання й вирішило долю Олександра Довженка, він після багатьох професій став працювати в кіно (Літ. Укр., 12.IX 1969, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 187.