СИРВА́СЕР, у, ч., заст. Азотна кислота (див. азо́тний). Ні слова не сказавши, махнув[хлопець] у столярню і вніс політуру, а трохи чи не сирвасер у пляшечці з квачиком (Свидн., Люборацькі, 1955, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 197.