СИРОМ’Я́ТНИЙ, а, е. Те саме, що сири́цевий. В передпокої стеливсь на спочин Одіссей .. Шкуру волову під низ постелив сиром’ятну, а зверху Руна поклав під овець (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 339); Сиром’ятний ремінь; // Пов’язаний з виробництвом сириці. Сиром’ятний цех.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 201.