СИ́СТОЛА, и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — скорочення м’язів серця після їх розслаблення (діастоли). Кров в аорту надходить під тиском, який не є сталим: при систолі — скороченні — лівий шлуночок викидає кров в аорту і тиск у ній підвищується, під час діастоли — розслаблення — тиск в аорті падає (Заг. догляд за хворими, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 205.