СИТРО́, а́, с. Фруктовий безалкогольний газований напій. Василько випив півпляшки помаранчевого ситра (Сміл., Крила, 1954, 23); [Гайдар:] Дякую, але я зовсім не п’ю. [Мирон:] А ви ж за столом пили. [Гайдар:] Це я ситро наливав (Корн., II, 1955, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 208.