СКАБІО́ЗА, и, ж., бот. (Scabiosa L.). Багаторічна (рідше — однорічна) трав’яниста рослина родини черсакових з великими квітками різного забарвлення, яка росте в степах, на луках і лісових галявинах. В захисті дерев декуди стріну ще ромен або яскір, козелець, бліду скабіозу… (У. Кравч., Вибр., 1958, 402); Бліда скабіоза викидає волохаті шапки понад зелену піняву царинки (Кол., Терен.., 1959, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 237.