СКАЛИ́СТИЙ, а, е, заст. Скелястий. В глибині кону скалистий берег річки, подекуди порослий очеретом, кугою, лозою і терном (Кроп., II, 1958, 265); Вхід і вихід замикали високі скалисті стіни (Фр., VI, 1951, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 246.