СКЕРО́ВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до скеро́вувати. Під час Жовтневих свят сорок першого року в районі сталося кілька одночасних, організованих і скеровуваних.. однією волею і однією рукою виступів [партизанів] (Коз., Гарячі руки, 1960, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 260.