СКИВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Те саме, що кивну́ти. Та й головою скивнула [жінка].. Та й здригнула (Барв., Опов.., 1902, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 261.