СКЛАДКО́ВИЙ, а, е, розм. Зібраний складкою (у 3 знач.). Вони почали по містах зав’язувати релігійні братства, при тих братствах заводити на складкові гроші друкарні і школи (Фр., XVI, 1955, 417).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 277.