СКЛА́ДНІСТЬ1, ності, ж. Абстр. ім. до скла́дний.
СКЛА́ДНІСТЬ2, ності, ж. Абстр. ім. до складни́й. Відзначаючи єдність живої і неживої природи, слід підкреслити складність хімічних сполук, властивих організмам (Метод. викл. анат.., 1955, 42); Народе мій! При тракторнім рулі, У складності прекрасного комбайна Ти данину збираєш від землі, 1 в тебе казка — ніби річ звичайна (Рильський, III, 1961, 239); Світ стає дедалі складнішим — але хай пильніше бачать наші очі всю цю складність (Ком. Укр., 8, 1966, 60); Розмаїтість життєвих зв’язків, складність людських взаємин і разом з тим складність людської душі — це те невичерпне джерело, що живить літературу (Вітч., 8, 1970, 163); Кібернетику цікавлять не всі керуючі системи, а тільки ті серед них, які досягли певного ступеня складності (Роб. газ., 21.Х 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 278.