СКЛЕ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. скле́ювати. При склеюванні двох деталей з паперу або картону, як правило, намащують клеєм (клейстером) тонкий матеріал (Гурток «Умілі руки..», 1955, 25); У лабораторії полімерних клеїв Таллінського політехнічного інституту розроблено і випробувано речовини для склеювання металевих труб (Рад. Укр., 5.I 1972, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 282.