СКЛЕ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., СКЛЕ́ЇТИСЯ, скле́їться, док.
1. Скріплюватися за допомогою клею або чогось липкого, клейкого; // Зліплюватися докупи від чого-небудь липкого, клейкого. Забруднене [попелицею] волокно склеюється і погано піддається обробці, через що знижується якість продукції (Захист рослин.., 1952, 338).
2. Виготовлятися, складатися з частин, скріплених чимсь липким, клейким.
3. Заплющуватися, закриватися (про повіки, очі). Ноги аж бриніли від біганини, повіки склеювались (Донч., VI, 1957, 120).
4. перев. док., перен., розм. Відновитися, налагодитися, оздоровитися, улаштуватися. Біда, що все-таки я ще не зовсім склеїлась, от папі написала, та вже й трохи втомилась (Л. Укр., V, 1956, 195); [Нечипоренко:] От Іван Григорович об’явився, може б, своя родина знову склеїлася… (Лев., Драми.., 1967, 282).
5. тільки недок. Пас. до скле́ювати 1, 2. Широкі екрани, виготовлені з білого пластикату, не склеювались, як це робилося досі, а зварювалися електрострумами високої частоти (Рад. Укр., 18.VІІ 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 282.