СКО́ВАНО. Присл. до ско́ваний 2. — Коли записуєш, то той, хто розказує, почуває себе якось сковано, напружено і вже не так розказує (Кучер, Трудна любов, 1960, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 289.