СКОВОРІ́ДКА, и, ж. Те саме, що сковорода́; невелика сковорода. Кинулась [стара] у кухню і вбила йому зо двоє яєць на сковорідку (П. Куліш, Вибр., 1969, 299); Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Коцюба, Нові береги, 1959, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 289.