СКО́ЙКА, и, ж.
1. Стулка черепашки двостулкових молюсків.
2. Двостулковий молюск, черепашка якого вкрита перламутром і використовується для виготовлення гудзиків, прикрас і т. ін. Діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Л. Укр., II, 1951, 129); Губки — мирні істоти. Вони дають притулок багатьом мешканцям морського дна — скойкам, крабам, червам, рибам (Наука.., 9, 1973, 26).
Перло́ва ско́йка — молюск, у захисному покритті якого утворюється перлина; перлівниця. У басейні річки Опала міські жителі знайшли велику колонію найцінніших прісноводних перлових скойок. Колонія простяглася на чотири кілометри (Веч. Київ, 15.IV 1968, 4);* У порівн. Характер мав Іван — мов скойка та перлова, Що розкривається лише вряди-годи (Рильський, Поеми, 1957, 209).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 291.