СКОЛО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., СКОЛОТИ́ТИСЯ, о́титься, док.
1. Ставати каламутним; каламутитися. Вода в річці сколотилася; * Образно. Сколотилася, збаламутилась Гафіїна душа! (Бабляк, Жванчик, 1967, 75).
2. Розмішуватися, перемішуватися, змішуватися з рідиною.
3. Виготовлятися способом збивання. Масло сколочується з вершків.
4. тільки док., перен., розм. Трапитися, відбутися, зробитися (перев. про що-небудь погане); скоїтися. — Що се лихо таке сколотилось несподіване? І ти, Марусю, вже не така, як колись була! (Вовчок, І, 1955, 195).
5. тільки недок. Пас. до сколо́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 292.