СКОНФУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся. Док. до конфу́зитися. Акакій Акакійович, хоч був трохи й сконфузився, але.. не міг не порадуватись, що всі похвалили шинель (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 295.