Слово "скороспілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав’язь скороспілих кавунів і динь (Кач., Вибр., 1947, 74); Могилу недавно було обкладено дерном, та на ньому вже встигла вирости молода трава, а якийсь скороспілий вівсюжок навіть заколосився (Донч., V, 1957, 538); Сіра українська порода качок.. є найбільш скороспілою і найменше вимогливою до кормів та умов утримання (Хлібороб Укр., 5, 1965, 9); Кролі — це не тільки смачне й дешеве м’ясо, а й цінна хутрова сировина. Вони дуже плодючі й скороспілі (Хлібороб Укр., 2, 1969, 49); // Стос. до розведення швидкоростучих порід, сортів. Щоб різко прискорити темпи виробництва м’яса, треба повністю використати переваги свинарства як галузі найбільш скороспілого тваринництва (Рад. Укр., 4.I 1962, 1).

2. перен. Надто швидко зроблений, організований; недостатньо продуманий. Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагає (Мас., Роман.., 1970, 89); — Скажу тобі, Ярославе, не хотів я цього весілля вашого скороспілого, не так це робиться в нас (Гончар, Людина.., 1960, 48); Партія рішуче виступає проти суб’єктивізму, всякого роду прожектерства, скороспілих висновків і поспішних, відірваних від реальності рішень та ігнорування досягнень науки і практичного досвіду (Ком. Укр., 10, 1967, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 302.