СКОРОСПІ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що скороспі́лий 2. На світі багато чого здається дивовижним. Здивувало й Палажку скороспішне одруження Оксани й Савки (Грим., Незакінч. роман, 1962, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 302.