СКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрада́ти. Він вплітав своє тіло в складний, тільки йому самому відомий ритм, що починався оцим причаєним скраданням, а кінчався.. шаленством (Загреб., Європа. Захід, 1961, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 311.