СКРА́ЙНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що кра́йній 1, 3. Жодного там [у просторах] осереддя нема. А коли б і було щось, То у тому осередді ніщо б не змогло осідати, Як і по інших віддалених, скрайніх місцинах простору (Зеров, Вибр., 1966, 156); На запитливі погляди каменотесів Бронек лише міг висловити своє скрайнє здивування, переконливо розвівши руками (Ле, Хмельницький, І, 1957, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 311.