СКРЕ́ПЕР, а, ч. Землерийно-транспортна машина, основним робочим знаряддям якої є підйомно-поворотний ківш з ножами; застосовується в будівельній і гірничій справі. Скрепери і бульдозери використовують для спорудження земляних гребель (Колг. енц., II, 1956, 24); Тупорилі бульдозери та схожі на велетенських кенгуру скрепери дівчина бачила вперше (Дмит., Розлука, 1957, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 315.