СКРУПУЛЬО́ЗНО. Присл. до скрупульо́зний. Було так дивно, що в цьому вирі бою, де гинули сотні людей.., двоє людей старанно і скрупульозно з’ясовували справу, яка вже давно вирішилася самим життям (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 212); Може здаватися, що, так скрупульозно розглянувши переклад одного вірша, я вимагаю від перекладача буквальності (Пит. перекл., 1957, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 325.