СКРІЗЬ1, присл.
1. По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди. Молода Вийшла мовчки з хати, Та й пропала. Скрізь шукали, До світу шукали, Та не найшли (Шевч., II, 1963, 212); Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Л. Укр., І, 1951, 251); Того року холера лютувала по всій Росії.. Скрізь встановили карантин (Тулуб, В степу.., 1964, 299); Хлопчик ловить рибу там, де вчора Скрізь пустиня слалась неозора (Рильський, III, 1961, 69); // У будь-якому, у кожному місці. Мелася маленька, як вузлик, і скрізь може приховатись (Вовчок, І, 1955, 339); Він копав, сіяв, садив і поливав скрізь, де б не оселився, бодай ненадовго (Смолич, II, 1958, 8); // Уживається як уточнення певного місця, визначеного іменником. Скрізь по людях склалася і про мене слава (Гл., Вибр., 1951, 233); Скрізь по селу, як у дзвони дзвонять — про крадіжку (Мирний, І, 1954, 184); Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег, бо ж скрізь над рікою має рости дерево (Стельмах, І, 1962, 452); Їхали ми дуже помалу.., бо скрізь на вулицях нас хотіли зупинити сюрчки (Ю. Янов., II, 1958, 119); // В усіх справах, в усьому. Невістка.. скрізь встигала (Н.-Лев., II, 1956, 284); І море шовковистої бавовни, І сад, що у пустелі виника,— Це все про нього [В. Леніна] спогад невимовний, Скрізь мисль його і скрізь його рука (Рильський, II, 1960, 240); // Уживається як узагальнююче слово при переліку. Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними (Коцюб., І, 1955, 37); Біля возів, під возами й подалі — скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (Довж., І, 1958, 242).
За́вжди́ й скрізь — повсякчасно і повсюдно. [Едіта:] Мій рід не звик ждать крайньої потреби, він завжди й скрізь ішов у першій лаві (Л. Укр., III, 1952, 34); Пушкін скрізь і завжди жадібно прислухався.. до життя (Рильський, X, 1962, 33); Скрізь і всю́ди — в кожному місці, повсюдно. Пани не тільки панували над хуторами й селами, над родовими й неродовими маєтностями; не тільки переорювали широкі й довгі лани селянами та хуторянами, іноді їх міняючи на довгоногих хортів,— панський дух витав скрізь і всюди (Мирний, І, 1949, 207).
2. розм., рідко. У будь-який час; повсякчасно; завжди. Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом:— Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Григ., Вибр., 1959, 225).
3. розм., рідко. Зовсім, цілком, повністю. Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись. — Ходімо гріться! — закричали.— Зійшло вже сонце! (Голі скрізь; З осоки коси, бо дівчата) (Шевч., І, 1963, 5).
СКРІЗЬ2, прийм., із знах. в., діал. Крізь. Аби б тільки вони удвох, то їм ні до чого діла нема: їм і скрізь хмари сонце сяє, їм і під дощем сухо (Кв.-Осн., II, 1956, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 322.