СКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУСИ́ТИ, скушу́, ску́сиш, док., перех. Кусаючи, відділяти частину чого-небудь.
Ску́шувати (скуси́ти) набі́й, заст.— заряджаючи рушницю набоєм з паперовою голівкою, відривати її зубами. Пан з небораком чатують за краком; Виймають з торбин причандали, Набої скусили і з цілої сили По кулі в рушниці загнали (Стар., Вибр., 1959, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 339.