СЛАБКУВА́ТО.
1. Присл. до слабкува́тий.
2. у знач. присудк. сл. Не все гаразд. У Петра Івановича слабкувато з індивідуальною технікою (Ковінька, Кутя.., 1960, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 342.