СЛАБОВІ́ЛЬНИЙ, СЛАБОВО́ЛЬНИИ, а, е. Із слабою волею. Сюжет її [«Безталанної» І. Карпенка-Карого] побудований на мотивах кохання і ревнощів, які призводять до того, що слабовільний, безхарактерний Гнат убиває свою дружину, тиху і люблячу Софію (Рильський, III, 1955, 285); Марія Іванівна була непохитна в своїй рішучості, як це буває іноді з слабовольними людьми (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 343.