СЛИВОВИ́ЦЯ, і, ж.
1. Те саме, що слив’я́нка. Навколо було чута сміх, жарти, дзенькіт склянок, по вінця повних духмяної сливовиці (Жур., Вечір.., 1958, 270); Він вийшов на кухню і незабаром повернувся з невеличкою пляшечкою в руках. — Недавно в мене були земляки, то оце передали… Сливовиця на меду (М. Ол., Леся, 1960, 167).
2. діал. Горілка із слив.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 351.