СЛИЗ, у, ч., розм. СЛИЗЬ, і, ж. В’язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин, тварин і людини. У будь-якій водоймі рослини, що її населяють,виділяють слиз — органічні речовини (Наука.., 9, 1970,13); Грипозна інфекція передається від хворої людини здоровій через краплини слини, слизу (Наука.., 1, 1958, 20); Шкіра риб зверху вкрита слизом (Вигот. чучел.., 1956, 5); // Слизький, в’язкий наліт на поверхні чого-небудь, що виникає від вогкості і бруду. [Камо:] Як набридло! Жандарма глумливий оскал, а під пальцями слиз кам’яної стіни (Левада, Драми.., 1967, 5); Щось ворушилося [на дні річки] і випиналося.., жахало Орисю холодом і слиззю (Тют., Вир, 1964, 520).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 351.