Слово "слов'янство" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СЛОВ’Я́НСТВО, а, с., збірн. Те саме, що слов’я́ни. Київ — колиска трьох великих народностей східного слов’янства, Дніпро — чиста їх купіль (Рильський, III, 1955, 25); Віковий бастіон слов’янства на заходічеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята (Гончар, III, 1959, 457); // Слов’янське походження, слов’янський характер кого-, чого-небудь. Найлегше доводиться слов’янство неврів [давніх племен]: вони не входили у Скіфію, скіфами не називались і жили в центрі гаданої території формування найдавніших слов’ян (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 374.