СЛУЖЕ́БНИК, а, ч.
1. Церковна книга, що містить тексти для богослужіння.
2. розм., рідко. Те саме, що слуга́ 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 379.