СЛУЖІ́ННЯ, я, с.
1. уроч. Дія за знач. служи́ти 3-5. Не знаю, які поради практичні можу Вам дати про те, що слід би Вам робити, щоб наблизитись до Вашого ідеалу служіння людям (Л. Укр., V, 1956, 129); Любов до народу — це служіння народові, а не ідея служіння (Довж., III, 1960, 224); Кожен свій рядок і образ, кожну пісню і поему, роман і повість ми повинні віддати на служіння партії (Мал., Думки.., 1959, 5); Бєлінський боровся за служіння мистецтва суспільним інтересам (Корн., Разом із життям, 1950, 70).
2. Те саме, що слу́жба 7. Стара графиня сиділа в кріслі просто царських врат. Вистояти служіння їй було важко, боліли ноги (Донч., III, 1956, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 380.