СЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. за ким-чим, заст. кого, що, із спол. як, що, часто із сл. очима. Дивитися на те, що переміщується, рухається; стежити. Мелашка слідкувала за ними, доки вони не зайшли за залізні гратки (Н.-Лев., II, 1956, 342); Вони попрощались, а Семен ще довго слідкував очима за високою, міцною постаттю Мотрі (Коцюб., І, 1955, 43); Ще за м’ячем слідкувати можна, але за окремими гравцями — неможливо ніяк (Вишня, І, 1956, 405); Юнга слідкував, як човник віддалявся і, нарешті, зник (Трубл., Шхуна.., 1940, 187); // Не відриваючи погляду, дивитися на що-небудь, спостерігати щось. Наймолодший внук сидить близенько Край діда і слідкує його рухи (Л. Укр., І, 1951, 52); — Я страшенно люблю читати,— казав я.., слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Янов., II, 1958, 70); Гафійка стояла ні жива, ні мертва, з надією слідкувала за моїм читанням (Збан., Любов, 1957, 281); Сахно.. слідкувала за професоровим пером, що шпарко підплигувало на грубому пергаментному папері (Смолич, 1, 1958, 60); // Уважно приглядатися до чогось, щоб не пропустити будь-яких змін. Комісар наказує: — Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою (Ю. Янов., І, 1954, 53); Темінь придавила човен до води, і на ньому насторожено слідкують за берегом дві людини зі зброєю в руках (Стельмах, II, 1962, 57).
2. за чим, із спол. щоб. Наглядати за чим-небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін. То годував [Йонька] корів, то коней, то зазирав до свиней, то слідкував за провіантом (Тют., Вир, 1964, 431); — Пускай, гони на повну швидкість… Одначе.. пам’ятай про гальма, слідкуй за атмосферами! (Гончар, III, 1959, 208); Марина слідкувала за тим, щоб всі накази Валі виконувалися точно (Собко, Зор. крила, 1950, 273); // за ким. Піклуватися, дбати про кого-небудь. Вона почала слідкувати за собою, гарно зачісуватися, одягатися (Томч., Готель.., 1960, 177).
3. за ким— чим. Стежити за ким-, чим-небудь перев. з метою викрити, піймати і т. ін. Роман ходив у ліс часом зранку, часом надвечір, і не було неділі або якого свята, щоб він не пішов у той лісок. Соломія промітила це й почала слідкувати за ним (Н.-Лев., VI, 1966, 383); Шпики слідкуватимуть за кожною новою людиною, яка лише зійде з поїзда на станції Ставки (Вільде, Сестри.., 1958, 257).
4. за чим. Уважно стежити за розвитком, зміною, станом чогось. Я вже давно слідкую за її [О. Кобилянської] літературним поступом, і вона мене дуже інтересує, яко талан і яко людина (Л. Укр., V, 1956, 264); В. І. Ленін, очолюючи революційну боротьбу трудящих усієї Росії, уважно слідкував за розвитком робітничого і соціал-демократичного руху на Україні (Укр. іст. ж., 2, 1960, 91); // Цікавлячись подіями, станом речей у певній галузі, бути завжди обізнаним з ними. Старий Ястшембський любив слідкувати за політикою (Н.-Лев., II, 1956, 39); Невтомний, він слідкує за всіма новинами науки, до всього прислухається, приглядається (Грим., Син.., 1950, 14).
5. за ким, розм. Іти, ходити слідом за ким-небудь. Ми й слідком за нею слідкували,— іде вона, оглядається, а загледівши, що її доганяють, побіжить (Вовчок, І, 1955, 266); Коли я за любкою завжди слідкую, Невже хто осудить налізливість [улізливість] тую? (Крим., Вибр., 1965, 285); Блаженко, нахмуривши брови, походжав по вогневій, і Хома Хаєцькай, якого він призначив своїм ординарцем, слідкував тепер за ним з такою ж готовністю, як колись Шовкун за старшим лейтенантом, щоб кинутись виконувати перше-ліпше завдання командира (Гончар, III, 1959, 155); * Образно. Багато всякого лиха та горя довелося йому [Т. Г. Шевченкові] пережити на своєму віку; від самого малку слідкували вони за ним і до останку, як та іржа, точили його серце (Мирний, V, 1955, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 357.