Слово "слізний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СЛІ́ЗНИЙ, а, е.

1. анат. Стос. до виділення сліз. Слізні залози; Слізний канал; Слізний мішок.

2. Стос. до сльози. Де плаче сестричка — слізная криничка (Сл. Гр.); По запалих щоках [брата] текли сльози й ховалися у вусах. Стояв, не помічав тієї пекучої слізної живиці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 14); // перен. Пов’язаний із стражданнями, горем і т. ін. Не буде милості від неба, То ж волю нашу в слізну путь Пани на торжище ведуть (Мал., Народження.., 1939, 66).

3. Повний сліз (про очі). Тато сивий одхилив дочку од себе і всміхнувсь слізними очима:Не впізнала батька сивого! (Головко, І, 1957, 245).

4. Сповнений скарг, прохань і т. ін. і розрахований на те, щоб розчулити кого-небудь, викликати співчуття. Писар написав до консисторії ніби молитву, і молитву дуже слізну, написав і до консисторії і до архієрея разом, мабуть, щоб прошення не потаїли (Н.-Лев., IV, 1956, 167); Микола написав слізного листа. На далекі Курили. Просився: візьми, тату, буду помічником тобі,.. що завгодно робитиму, аби бути з тобою (Збан., Курил. о-ви, 1963, 132); // Жалібний (про тон, голос). [Стась (роблено позіхаючи):] Дядю, чого такий слізний тон узяли? Мені здається, що взагалі увесь цей переполох безпідставний (Вас., III, 1960, 384); У сінях Віктор почув слізний материн голос і грубий, розгніваний батьків (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 360.