Слово "сліпувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СЛІПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. Бути сліпим; погано бачити.

2. у знач. присл. сліпу́ючи. Недобачаючи. Мати.. знай копирса, сліпуючи, то очіпки, то рушники на придане дочці (Кв.-Осн., II, 1956, 442); // Навпомацки. Кобзар, сліпуючи, взяв руку, пригорнув її до вуст і на мить припав удячним поцілунком (Ле, Україна, 1940, 418).

3. перен. Не мати здатності правильно розуміти і оцінювати що-небудь, розбиратися в чомусь. [Сотник:] Ми Сліпуємо, і ремствуєм, і плачем (Стар., Вибр., 1959, 487); // також чим. Я розумом сліпую (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 364.