СЛІПУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць 1. [Степанида (Засвічує каганець):] А при цьому сліпунцеві хіба розглянеш його як слід? (Мороз, П’єси, 1959, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 364.